«Якось увечері занепогодило: гриміло, спалахувала блискавка і дощ лив як з відра. Раптом хтось постукав у міську браму, і старий король пішов відчиняти. За ворітьми стояла принцеса». «Ой лишенько, на кого ж вона була схожа! Струмені дощової води стікали по її волоссю та сукні на черевички й витікали з-під низеньких підборів».
