В одній далекій-далекій країні жило-було сонце. Воно вставало рано-вранці, потягувалося, вмивалося, витиралося м'яким запашним махровим рушником і, посміхаючись крокувало на роботу.Нам всім здається, що сонце просто світить на небі і нічого не робить...насправді, сонечку дуже нудно було б просто так бути на небі. І воно щодня придумує собі якесь цікаве заняття: то сонце починає малювати пропливають хмари і пурхають пташок, ліси і поля, річки й озера, гори й долини...А в інший день сонечко вчиться танцювати, так-так воно обожнює латиноамериканські танці та іспанський танець фламенко.Тому знайте, коли воно стає червонуватим-це значить, Сонце відстукує запальний ритм фламенко! Одного разу сонця стало нудно і вона не пішла на роботу, день не пішло, два, а потім На нього навалилася хандра, і воно цілих 3,5 місяці не згадувало про роботу, сумувала і валялося на ліжку!А в цей час на землі...Люди ставали похмурими, навіть діти менше бігали і раділи...І тоді діти, і дорослі вирішили розповісти сонечку про те, як сильно вони його люблять і почали його малювати, писати про нього вірші, казки, співати про сонечко пісні...Сонечко зрідка початок визирати з свого будиночка.Але все ж чогось не вистачало…
Объяснение:
В одній далекій-далекій країні жило-було сонце. Воно вставало рано-вранці, потягувалося, вмивалося, витиралося м'яким запашним махровим рушником і, посміхаючись крокувало на роботу.Нам всім здається, що сонце просто світить на небі і нічого не робить...насправді, сонечку дуже нудно було б просто так бути на небі. І воно щодня придумує собі якесь цікаве заняття: то сонце починає малювати пропливають хмари і пурхають пташок, ліси і поля, річки й озера, гори й долини...А в інший день сонечко вчиться танцювати, так-так воно обожнює латиноамериканські танці та іспанський танець фламенко.Тому знайте, коли воно стає червонуватим-це значить, Сонце відстукує запальний ритм фламенко! Одного разу сонця стало нудно і вона не пішла на роботу, день не пішло, два, а потім На нього навалилася хандра, і воно цілих 3,5 місяці не згадувало про роботу, сумувала і валялося на ліжку!А в цей час на землі...Люди ставали похмурими, навіть діти менше бігали і раділи...І тоді діти, і дорослі вирішили розповісти сонечку про те, як сильно вони його люблять і почали його малювати, писати про нього вірші, казки, співати про сонечко пісні...Сонечко зрідка початок визирати з свого будиночка.Але все ж чогось не вистачало…