Особливий вплив усна народна творчість мала на давню українську літературу: виникнення літописів зумовлювалося зацікавленістю минулим свого народу, а поетичні форми та образи повністю відповідали фольклорним. А згодом відомі українські письменники використовували фольклорні мотиви не лише під час написання історичних творів, а й художніх. Наприклад, у творах Григорія Квітки-Основ’яненка часто звучать українські народні пісні, що також є проявом впливу фольклору на українську літературу. У наш час фольклор також займає панівне місце в культурі та, зокрема, літературі. Найяскравіший прояв відображення усної народної творчості в призмі сучасності — пісні. Українські виконавці все частіше звертаються до давніх мотивів, і не дарма: це — наше коріння, те, що поєднує всіх українців між собою, надає можливість ідентифікувати себе як націю. Отже, фольклор справді мав і має вплив на розвиток культури нашої країни, зокрема — літератури. Для мене усна народна творчість — не лише сторінка нашої історії, а й фактор національної ідентифікації, самоусвідомлення, приналежності до незалежної, унікальної нації, а ще — привід для гордості.
Особливий вплив усна народна творчість мала на давню українську літературу: виникнення літописів зумовлювалося зацікавленістю минулим свого народу, а поетичні форми та образи повністю відповідали фольклорним. А згодом відомі українські письменники використовували фольклорні мотиви не лише під час написання історичних творів, а й художніх. Наприклад, у творах Григорія Квітки-Основ’яненка часто звучать українські народні пісні, що також є проявом впливу фольклору на українську літературу. У наш час фольклор також займає панівне місце в культурі та, зокрема, літературі. Найяскравіший прояв відображення усної народної творчості в призмі сучасності — пісні. Українські виконавці все частіше звертаються до давніх мотивів, і не дарма: це — наше коріння, те, що поєднує всіх українців між собою, надає можливість ідентифікувати себе як націю. Отже, фольклор справді мав і має вплив на розвиток культури нашої країни, зокрема — літератури. Для мене усна народна творчість — не лише сторінка нашої історії, а й фактор національної ідентифікації, самоусвідомлення, приналежності до незалежної, унікальної нації, а ще — привід для гордості.