Спочатку латинське слово «tolerantia» означало пасивне терпіння, добровільне страждання, асоціювалося з такими поняттями, як «біль», «зло». В XVI в. з’явилися й інші значення – «дозвіл», «стриманість». Відтоді толерантність трактувалася і як поступка в питанні про релігійну. Віротерпимість була історично першою й домінуючою формою прояву толерантності. Головним засобом досягнення толерантності в епоху Нового часу стало відділення церкви від держави Важливо підкреслити, що терпимість до чужої точки зору не припускає відмови від її критики або від власних переконань Т. е. сьогодні ми розуміємо, що термін«толерантність» (від латинського «толеран») – терпіння, переносимость, поблажливість. Словник іноземних мов трактує її як терпіння до чужих думок і вірувань. На сьогоднішній день толерантність розглядається в контексті таких понять як визнання, прийняття, розуміння. Визнання – це здатність бачити в іншому саме інший, як носія інших цінностей, іншої логіки мислення, інших форм поводження Толерантність у новому тисячорічч б виживання людства, умова гармонійних відносин вобществе.
Важливо підкреслити, що терпимість до чужої точки зору не припускає відмови від її критики або від власних переконань
Т. е. сьогодні ми розуміємо, що термін«толерантність» (від латинського «толеран») – терпіння, переносимость, поблажливість. Словник іноземних мов трактує її як терпіння до чужих думок і вірувань. На сьогоднішній день толерантність розглядається в контексті таких понять як визнання, прийняття, розуміння. Визнання – це здатність бачити в іншому саме інший, як носія інших цінностей, іншої логіки мислення, інших форм поводження
Толерантність у новому тисячорічч б виживання людства, умова гармонійних відносин вобществе.