Вона була дуже хороша дівчинка. У неї було багато іграшок. Але вона поводилася з ними зовсім не так, як деякі інші діти. Іграшки. в неї були завжди цілі, не поламані і не розкидані по всій кімнаті. Все було гарно складено у Валиному куточку.) Лялька сиділа на маленькому стільчику або лежала’в ліжечку. Кубики були складені красивою пірамідкою. Коник теж стояв у куточку. Ще у Валі було кошеня. Воно було руденьке, пухнасте, ласкаве, і всі думали, що дуже хороше. А насправді це був страшенний пустун і розбишака.
От як тільки Валя піде в дитячий садок, кошеня одразу залазило в кімнату, добиралося до іграшок – і починалася метушня!
Кубики гуркотіли додолу й розліталися по всій підлозі. Коник перекидався на бік і вже не міг підвестися, хоч би й як намагався. Лялька вилітала зі свого ліжечка, і кошеня тягало її по підлозі скрізь, де заманеться… Одного разу принесли Валі нову іграшку. Це був такий собі кумедний дерев’яний бичок. У...
нього була велика оката голова, і товсті ніжки, і хвостик. І коли його ставили на похилу дошку, бичок зразу ж рухався з місця. Переставляючи дерев’яні ніжки, ішов собі вниз по дошці і по підлозі. Ще й похитувався з боку на бік і вимахував коротеньким хвостиком.
– Живий! Живий! – весело кричала Валя і плескала руками… Вранці, коли Валя пішла в садок, кошеня за своєю поганою звичкою знову залізло в кімнату..,
Не довго думаючи, воно підскочило до бичка і злегка вдарило його своєю м’якою лапкою.
І враз дерев’яний бичок рушив з місця і посунув униз по дошці просто назустріч розбишаці!
Він несподіванки кошеня подалось назад. Такого ще не бувало! Досі всі іграшки не вміли пересуватись, і з ними можна було робити все, що заманеться…
Кошеня відскочило ще далі. Бичок ішов за ним. Кошеня відскочило до самих дверей. Але бичок не спинявся і хоробро йшов просто на ворога. Тоді кошеня зовсім перелякалося, розгубилося, і, не тямлячи себе, кинулось тікати…
Вона була дуже хороша дівчинка. У неї було багато іграшок. Але вона поводилася з ними зовсім не так, як деякі інші діти. Іграшки. в неї були завжди цілі, не поламані і не розкидані по всій кімнаті. Все було гарно складено у Валиному куточку.) Лялька сиділа на маленькому стільчику або лежала’в ліжечку. Кубики були складені красивою пірамідкою. Коник теж стояв у куточку. Ще у Валі було кошеня. Воно було руденьке, пухнасте, ласкаве, і всі думали, що дуже хороше. А насправді це був страшенний пустун і розбишака.
От як тільки Валя піде в дитячий садок, кошеня одразу залазило в кімнату, добиралося до іграшок – і починалася метушня!
Кубики гуркотіли додолу й розліталися по всій підлозі. Коник перекидався на бік і вже не міг підвестися, хоч би й як намагався. Лялька вилітала зі свого ліжечка, і кошеня тягало її по підлозі скрізь, де заманеться… Одного разу принесли Валі нову іграшку. Це був такий собі кумедний дерев’яний бичок. У...
нього була велика оката голова, і товсті ніжки, і хвостик. І коли його ставили на похилу дошку, бичок зразу ж рухався з місця. Переставляючи дерев’яні ніжки, ішов собі вниз по дошці і по підлозі. Ще й похитувався з боку на бік і вимахував коротеньким хвостиком.– Живий! Живий! – весело кричала Валя і плескала руками…
Вранці, коли Валя пішла в садок, кошеня за своєю поганою звичкою знову залізло в кімнату..,
Не довго думаючи, воно підскочило до бичка і злегка вдарило його своєю м’якою лапкою.
І враз дерев’яний бичок рушив з місця і посунув униз по дошці просто назустріч розбишаці!
Він несподіванки кошеня подалось назад. Такого ще не бувало! Досі всі іграшки не вміли пересуватись, і з ними можна було робити все, що заманеться…
Кошеня відскочило ще далі. Бичок ішов за ним. Кошеня відскочило до самих дверей. Але бичок не спинявся і хоробро йшов просто на ворога. Тоді кошеня зовсім перелякалося, розгубилося, і, не тямлячи себе, кинулось тікати…