Надворі я зустріла досить незвичайного кота, як мені здається, адже з усіх зустрічених мною тварин його я запам'ятала дуже добре. Це був великий, пухнастий кіт. чорного кольору, але лапки, мордочка та кінчик хвоста білі, наче він вимазався у сметані, а змити її з себе просто не встиг й вона назавжди залишила плями на ньому. Вуса чорні, спочатку їх важко і помітити. Очі в нього були блакитнтго кольору, як волошки. Дивно, але мені здалося, що кіт розумів мене, такий вже виразний був у нього погляд. Думаю, якщо б він вмів говорити, то безсумнівно відпові на мої питання. Напевно, до того як потрапити на вулицю пухнаста тваринам була домашньою, на відміну від вуличних котів, був він не з лякливих. Не втік коли я підійшов/підійшла, дав себе погладити та замуркотів.
Це був великий, пухнастий кіт. чорного кольору, але лапки, мордочка та кінчик хвоста білі, наче він вимазався у сметані, а змити її з себе просто не встиг й вона назавжди залишила плями на ньому. Вуса чорні, спочатку їх важко і помітити.
Очі в нього були блакитнтго кольору, як волошки. Дивно, але мені здалося, що кіт розумів мене, такий вже виразний був у нього погляд. Думаю, якщо б він вмів говорити, то безсумнівно відпові на мої питання.
Напевно, до того як потрапити на вулицю пухнаста тваринам була домашньою, на відміну від вуличних котів, був він не з лякливих. Не втік коли я підійшов/підійшла, дав себе погладити та замуркотів.