Кожна людина має певні життєві установи, що так чи інакше впливають на її звички, побут, взаємини з суспільством, а загалом — визначають подальшу долю. Ці установи називають принципами, ідеалами, духовними цінностями або орієнтирами. Внутрішні орієнтири — це щось на зразок дорожніх вказівників, за якими слідуєш, аби не заблукати. Звісно, це умовне порівняння, але досить об’єктивне.
Зрозуміло, що переважна більшість життєвих орієнтирів збігається у різних представників суспільства. Це не дивно, бо люди мають спільну природу, а отже і однакові потреби. До того ж певні пріоритети пропагандуються навколишнім середовищем — через газети, телебачення, школи, інститути, тощо. В останній час могутнім засобом впливу став Інтернет. До того ж орієнтири мусять спиратися на якусь модель-зразок, тобто мати приклади успішного втілення в повсякденність. А ще вони можуть змінюватися разом з епохою, інколи навіть за якесь десятиріччя.
Зрозуміло, що переважна більшість життєвих орієнтирів збігається у різних представників суспільства. Це не дивно, бо люди мають спільну природу, а отже і однакові потреби. До того ж певні пріоритети пропагандуються навколишнім середовищем — через газети, телебачення, школи, інститути, тощо. В останній час могутнім засобом впливу став Інтернет. До того ж орієнтири мусять спиратися на якусь модель-зразок, тобто мати приклади успішного втілення в повсякденність. А ще вони можуть змінюватися разом з епохою, інколи навіть за якесь десятиріччя.