Розквіт давньоєгипетської цивілізації, великою мірою було результатом її здатності адаптуватися до умов річкової долини і дельти Нілу. Регулярні щорічні розливи, удобряющие грунт родючим мулом і організація іригаційної системи землеробства, дозволяли виробляти зернові культури в надмірній кількості, обеспечивавшем соціальний і культурний розвиток. Концентрація людських і матеріальних ресурсів в руках адміністрації сприяла створенню складної мережі каналів, появи регулярної армії і розширення торгівлі, а з поступовим розвитком гірничодобувного справи, польовий геодезії і будівельних технологій, давала можливість організовувати колективні зведення монументальних споруд. Принуждающей і організуючою силою в Стародавньому Єгипті був добре розвинений державний апарат, який складався з жерців, писарів і адміністраторів на чолі з фараоном, який, у складній системі релігійних вірувань з розвиненим культом поховальних обрядів, часто обожнювався. Давній Єгипет залишив величезну культурну спадщину для світової цивілізації, його твори мистецтва ще в давнину вивозились у різні куточки світу і широко копіювалися майстрами інших країн. Своєрідні архітектурні форми — величні піраміди, храми, палаци і обеліски, надихали уяву мандрівників і дослідників протягом багатьох століть. Єгипетськими майстрами створювалися чудові настінні розписи, статуї, були освоєн виробництва скла і фаянсу, поетами і письменниками створені нові форми в літературі. У числі наукових досягнень стародавніх єгиптян було створення оригінальної системи письма, математика, практична медицина, астрономічн виник на їх основі календар. Інтерес до пам'ятників, артефактів і археологічним розкопкам у Стародавньому Єгипті, виник на рубежі XVIII—XIX століть, призвів до створення науки (див. Египтология) і виникнення деяких тенденцій в моді (див. Египтомания, Египтизирующий стиль).
Давній Єгипет залишив величезну культурну спадщину для світової цивілізації, його твори мистецтва ще в давнину вивозились у різні куточки світу і широко копіювалися майстрами інших країн. Своєрідні архітектурні форми — величні піраміди, храми, палаци і обеліски, надихали уяву мандрівників і дослідників протягом багатьох століть. Єгипетськими майстрами створювалися чудові настінні розписи, статуї, були освоєн виробництва скла і фаянсу, поетами і письменниками створені нові форми в літературі. У числі наукових досягнень стародавніх єгиптян було створення оригінальної системи письма, математика, практична медицина, астрономічн виник на їх основі календар. Інтерес до пам'ятників, артефактів і археологічним розкопкам у Стародавньому Єгипті, виник на рубежі XVIII—XIX століть, призвів до створення науки (див. Египтология) і виникнення деяких тенденцій в моді (див. Египтомания, Египтизирующий стиль).