Я квапливо збираю торбинку зі сніданком і, зачинивши двері, стрімко біжу за село. У мене є важлива справа там, на лузі. Я гаю як ростуть кульбабки. Ціле літо я дивився як ростуть ці маленькі сонечка, а тепер вони посивіли і готові летіти за вітром. Тож я спішу, бо не хочу пропустити видовище. Нарешті я тут. Я падаю у траву і навколо мене здіймається пухнастий вихор сивих кульбабок. Їх підхоплює вітер і несе кудись в далечінь. Літо закінчилось.
