Рідна земля — це колиска, яка качає нас на хвилях життя. Вона підхоплює, коли ми падаємо, вкриває від усіляких негараздів і життєвих колотнеч, вчить нас людській доброті, взаємодо відданій дружбі і вірному коханню.Любов до Батьківщини є в серці кожного з нас. Просто хтось це відчуває гостріше і глибше. Інші ж у кругообігу повсякденного життя не замислюються про це. Але якщо біда чорним крилом накриє рідну землю, кожен стане патріотом Вітчизни. Спогади про війну прекрасне тому підтвердження. Совість і борг піднімають народ на героїчний подвиг. Коли ціла країна спаплюжена ворогом, горить у вогні, стогне від болю, зяє в німому крику воронками від вибухів снарядів і бомб, тоді всі «я» зливаються в одну потужну силу опору. Кожен патрон дорожче останнього шматка хліба. Кожен літр пального для танка або літака цінується вище останнього ковтка води. А Батьківщини честь дорожче життя. І це дійсно було так!
