Якщо ви розрізняєте сполучники сурядності і сполучники підрядності, ви легко відрізните складнопідрядне і складносурядне речення. сполучники сурядності:* єднальні: і (й) , та (в значенні “і”), також, іі, ніі, так і, не ті а й; * протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж; * розділові: або, чи, або, чи, то, не не то, чи чи то. терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова. підрядні сполучники з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення) : ярема гнувся, бо не знав, сіромаха, що виросли крила, що неба достане, коли полетить (т. шевченко) підрядні сполучники:* порівняльні: як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто; * часові: як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що; * причинові: бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки; * мети: щоб, для того щоб, задля того щоб, аби; * умови: якщо, якби, коли б, аби, раз; * допустові: хоч (хоча) , хай (нехай) , дарма що, незважаючи на те що;* наслідковий: так що.
