Цікавий життєвий випадок (твір-оповідання про випадок з життя) Місто, в якому я жив до приїзду в Харків, розкинулось на красивому березі Каховського водосховища. Колись тут не було ні водосховища, ні самого міста, а тільки великі зелені луки та степ з невисокими пагорбами. .1 текла тут велика, могутня ріка - Дніпро. Коли на Дніпрі побудували водосховище, то затопились при цьому острови і значна частина луків. На нових берегах Дніпра виросли міста, а на відкритих від води луках відродилися села. Велика річка стала найулюбленішим місцем для риболовлі. Одного разу, в кінці лютого, я з батьком і його товаришем Сергієм зібрались на риболовлю. Коли ми виходили з дому, погода була сонячна, дув вітер, але це нас не здивувало, тому що весна в цих краях настає рано. Підійшовши до замерзлої річки, ми вирішили не відходити далеко від берега, бо лід уже підтанув і був не дуже міцним. Після кількох невдалих спроб щось спіймати, ми з батьком вирішили рушати додому, а Сергій залишився ще порибалити. Коли ми вже були на березі, то почули крики рибалок. Озирнулись назад і побачили, що кілька рибалок, у тому числі і Сергій, потихеньку відпливають від берега на одірваній крижині. Люди, щоб урятуватись, почали плигати у воду і пливти до берега. Через кілька хвилин Сергій був уже на березі. Батько зняв з себе кожушок і дав йому зігрітись. Та в цю мить Сергій згадав, що на крижині залишився його велосипед. Тепер уже роздягнений, він поплив назад за велосипедом. На щастя, крижина була ще близько від берега. Назад, уже з велосипедом, Сергій повертався під сміх і жарти товаришів.
(твір-оповідання про випадок з життя)
Місто, в якому я жив до приїзду в Харків, розкинулось на красивому березі Каховського водосховища. Колись тут не було ні водосховища, ні самого міста, а тільки великі зелені луки та степ з невисокими пагорбами. .1 текла тут велика, могутня ріка - Дніпро. Коли на Дніпрі побудували водосховище, то затопились при цьому острови і значна частина луків. На нових берегах Дніпра виросли міста, а на відкритих від води луках відродилися села. Велика річка стала найулюбленішим місцем для риболовлі.
Одного разу, в кінці лютого, я з батьком і його товаришем Сергієм зібрались на риболовлю. Коли ми виходили з дому, погода була сонячна, дув вітер, але це нас не здивувало, тому що весна в цих краях настає рано. Підійшовши до замерзлої річки, ми вирішили не відходити далеко від берега, бо лід уже підтанув і був не дуже міцним. Після кількох невдалих спроб щось спіймати, ми з батьком вирішили рушати додому, а Сергій залишився ще порибалити. Коли ми вже були на березі, то почули крики рибалок. Озирнулись назад і побачили, що кілька рибалок, у тому числі і Сергій, потихеньку відпливають від берега на одірваній крижині. Люди, щоб урятуватись, почали плигати у воду і пливти до берега. Через кілька хвилин Сергій був уже на березі. Батько зняв з себе кожушок і дав йому зігрітись. Та в цю мить Сергій згадав, що на крижині залишився його велосипед. Тепер уже роздягнений, він поплив назад за велосипедом. На щастя, крижина була ще близько від берега. Назад, уже з велосипедом, Сергій повертався під сміх і жарти товаришів.