Мені дуже подобається веселка і особливо її колір. При місячному світлі проявляється біла веселка. А ще під час туману, особливо в горах і на морському узбережжі, а також поблизу водоспаду часто виникає веселка і тому її легко відтворити, набравши в рот води і розбризкавши її в променях сонячного сяйва. Гори також прекрасні по-своєму. Внизу розкинулися ліси. Вище починаються хвойні ліси. Ще вище простягаються гірські зелені степи, строкаті луки. Над луками височать скелі. У горах все незвично. Хмари та птиці пролітають далеко під ногами, а річки та водоспади шумлять високо над головою. Буває й так: внизу періщить дощ, а нагорі світить сонце. У горах зима і літо живуть поруч. Ліси – це не тільки прикраса землі,це її чудовий і дивовижний наряд . Ліси – це вірний помічник у боротьбі за урожай. Серед такого різноманітного світу фарб люди відкривають для себе невичерпне джерело фантазій. Шлях до природи – це шлях до світла, шлях до здоров’я, шлях до прекрасного!
