Колись ми з моэю тiткою гуляли у лiсi. Була зима i усе вкрилося бiлим, пухнастим снiгом. Раптом ми почули якесь ширудiння й обернулися. Бiля невеликого кущика сидiв справжнiй зайчик! У нього були довгi, пухнастi вушка та невеличкi темнi оченятка. Маленьке тiльце було покрито м'якою, бiлою шорсткою. Маленькi лапки були трохи бiлiшi за тiльце. А пухнастий маленький хвостик i зовсiм зливався зi снiгом. I тут моя тiтка сфотогрофувала зайчика. Сполох налякав зайчика й вiн стрибнув за кущ i зник. Я трохи зажурилася, що зайчик втiк, але у моэi тiткт э його фотографiя i вона обiцяла купити менi кролика, схожого на цього!
I тут моя тiтка сфотогрофувала зайчика. Сполох налякав зайчика й вiн стрибнув за кущ i зник. Я трохи зажурилася, що зайчик втiк, але у моэi тiткт э його фотографiя i вона обiцяла купити менi кролика, схожого на цього!