Ми йшли додому,та раптом почав лити дощ. У лісі нам було темно і страшно,а за лісом промінці сонця почали лоскотати маші обличчя. Уночі всі квіти сплять,а вдень вони подарують нам свою красу.
Кругом мене знаходяться люди,і не важливо чим вони займаються. Я не знаю чому,і без сумніву,ти не підкажеш. Мабуть,я зішла з розуму і ніхто мені не до тут коми не треба,бо є спільне вставне слово)
У лісі нам було темно і страшно,а за лісом промінці сонця почали лоскотати маші обличчя.
Уночі всі квіти сплять,а вдень вони подарують нам свою красу.
Кругом мене знаходяться люди,і не важливо чим вони займаються.
Я не знаю чому,і без сумніву,ти не підкажеш.
Мабуть,я зішла з розуму і ніхто мені не до тут коми не треба,бо є спільне вставне слово)