Степан Олійник "Чудо в черевику"Як відомо, всі ледачіЖдуть легенької удачі(Без труда щоб їм везло!).Так і з Васею було.Вчиться Вася в п’ятім класі.Якось друг і каже Васі:— Знаю чудо я одне.Чудо справді чарівне.Будеш мати без морокиТи п’ятірки за уроки,Лиш зроби, мій друже, так:Роздобудь собі п’ятак,Приліпи його, мов латку,В черевик під ліву п’ятку,Узувайся і ходи.Піде діло — хоч куди!Це я, — каже, — перевірив. —...Вася здуру і повірив.Ліпить Вася БоровикП’ять копійок в черевик.Взувся,Тупнув,Взявсь у боки:— Більш не вчитиму уроки:Повезе мені і так,Під п’ятою ж є п’ятак!Вранці йшов і всю дорогуПрипадав на ліву ногу.Ось і школа,Ось і клас.Арифметика якраз.— Боровик, іди до дошки!Вася встав, пом’явся трошки,На п’ятак натис — дарма!Де ж те чудо?Щось немаЗа годину викликають,З географії питають.Вася встав — ні в сих ні в тих,Замість чуда — в класі сміх.Мав мороку він велику,Бо п’ятак у черевикуВідіграв одну лиш роль— Надавив йому мозоль!Закінчилися уроки —Бігли учні в різні боки.Ну, а Вася БоровикЛедве тяг свій черевик.Під п’ятою п’ять копійок,А у сумці — стільки ж двійок!
