У всьому світі вже давно помічено і використовується цікаве явище. Суть його проста: співпраця двох посередніх людей створює з них одного генія. А оскільки розумова продуктивність останнього в десятки і сотні разів вище, ніж у звичайної людини, результат на обличчя.Таким чином, приходимо до хорошої і поганої новини. Серед нас досить багато геніїв, але існують вони в основному в дурному режимі. Немає сенсу перераховувати всі бонуси, одержувані від об’єднання двох розумів. Причому зауважу: саме двох, а не трьох, чотирьох і більше . Важливо інше. Як так виходить, і чи б перевести ефект на одну людину.Очевидно, що будь-яку взаємодію між індивідуумами видно з боку. Значить, можна наочно по гати не тільки кінець їхньої праці, а й те, як вони його досягли. Такий трюк легко виконати подумки, не вдаючись до стеження за ким-небудь. Першим взаємодії, який відразу кидається в очі, є спілкування.Як відомо, людина рідко розмовляє сама з собою, тобто задає собі прямі питання і відповідає на них так, якби не він їх задав. Іншими словами відбувається повна зневага формулюванням питання. І питання, і відповідь, формуються в голові миттєво, у вигляді мішанини думок.Більше того, мова в даному випадку стає даремною. Адже мовний механізм є найпершою основою інтелекту. Діти, що ростуть серед людей, слухають та розбирають звуки і в підсумку стають розумними. Ті ж, хто виріс серед звірів, не вміють розмовляти, а, отже, висловлювати свої думки, і по діях виглядають дуже нерозумно.Природно, для того, щоб виконати навіть складні дії, не обов’язково наділяти їх в словоформи. Так, механік може перебрати двигун, не замислюючись над тим, що і як називається. Головне – він знає, для чого призначені деталі. Але в тому то й справа, що людина, яка діє одна, найчастіше не застосовує мову.
