- Звісно, на подібну тематику надихає саме кохання! Тільки справжнє.
- А яке воно, справжнє?
- Напевно, щоб з першого погляду, щоб навіки й на віки, щоб хоч би що сталось, але воно ніколи не зруйнувалось. Коли ти можеш пожертвувати собою - ось що таке справжнє кохання!
- Он як... А я десь читав, що в якомусь місті, в якійсь школі дівчинка закохалась у хлопця, а він - у неї, тільки боялись один одному про це сказати. А коли виросли, то вийшли заміж совсім за інших людей, але не припиняли спілкуватись. А потім вони постаріли, але так і не зізнались один одному. Вона померла першою, і йому віддали її шкільний щоденник на згадку. Уявляеш, як він плакав, коли дізнався, що насправді їх кохання було взаємне?
- Ого... Цікава історія. Справжнє кохання, про яке ніхто з них не здогадався. Дякую за історію, я обов*язково напишу вірш про це.
- Привіт, Олено!
- Привіт, Мишко. Чому тебе в школі не було?
- Захворів трохи. Що робиш?
- Пишу от... Вірші про кохання...
- Ба! А я й не знав, що ти пишеш!
- Ну, є трохи. Коли мене щось надихає, то й пишу.
- І що ж тебе надихає?
- Звісно, на подібну тематику надихає саме кохання! Тільки справжнє.
- А яке воно, справжнє?
- Напевно, щоб з першого погляду, щоб навіки й на віки, щоб хоч би що сталось, але воно ніколи не зруйнувалось. Коли ти можеш пожертвувати собою - ось що таке справжнє кохання!
- Он як... А я десь читав, що в якомусь місті, в якійсь школі дівчинка закохалась у хлопця, а він - у неї, тільки боялись один одному про це сказати. А коли виросли, то вийшли заміж совсім за інших людей, але не припиняли спілкуватись. А потім вони постаріли, але так і не зізнались один одному. Вона померла першою, і йому віддали її шкільний щоденник на згадку. Уявляеш, як він плакав, коли дізнався, що насправді їх кохання було взаємне?
- Ого... Цікава історія. Справжнє кохання, про яке ніхто з них не здогадався. Дякую за історію, я обов*язково напишу вірш про це.
- Принесеш, я його прочитаю.
- Неодмінно!