У бабусі дві внучки у великому місті. На літні канікули вони приїхали до бабусі в гості.
Радіє бабуся. Пригощає внучок черешнями, свіжим медом, варениками. Та дівчаткам найбільше хочеться борщу. Мама розповідала їм, що бабуся варить смачний борщ.
Зварила бабуся борщ. Та сталась одна прикрість. Забувати стала бабуся, що вона зробила. Поки варила борщ – двічі посолила. Поставила дві миски борщу на стіл, за внучок до страви й говорить:
- А чи солила – не пам’ятаю… Стара стала… Ось сіль у сільничці – соліть за смаком.
З’їли дівчатка по ложці борщу – ой, який же солоний! Подивились одна одній в очі, усміхнулись непомітно. Ложка за ложкою – з’їли по мисці та ще трошки попросили. Їдять та дякують бабусі:
- Смачний борщ, бабусю! Завтра ми тобі варити обід помагатимем!
Радіє бабуся. Пригощає внучок черешнями, свіжим медом, варениками. Та дівчаткам найбільше хочеться борщу. Мама розповідала їм, що бабуся варить смачний борщ.
Зварила бабуся борщ. Та сталась одна прикрість. Забувати стала бабуся, що вона зробила. Поки варила борщ – двічі посолила. Поставила дві миски борщу на стіл, за внучок до страви й говорить:
- А чи солила – не пам’ятаю… Стара стала… Ось сіль у сільничці – соліть за смаком.
З’їли дівчатка по ложці борщу – ой, який же солоний! Подивились одна одній в очі, усміхнулись непомітно. Ложка за ложкою – з’їли по мисці та ще трошки попросили. Їдять та дякують бабусі:
- Смачний борщ, бабусю! Завтра ми тобі варити обід помагатимем!