Прийшла чарівниця зима. У засніженому саду тихо, лише дзвінко кричать птахи. А потім стало зовсім тихо, замовкли пташки й вітер. На наше подвір`я залетіла жовтентка пташка й почала голосно і красиво співати. То була синичка. Синиці дуже прив`язуються до людей. Вони рухливі й спритні. Я гав(ла) за синичкою. Вона сіла на дерево й почала виловлювати комах. На наступний день я знову побачив(ла) ту синичку. Я впізнала її по голівці яка чимось відрізнялась від інших синичок і вирішив(ла) з татом збудувати годівничку. Ми повісили годівничку на дерево. Прилетіла синичка да годівнички й почала їсти. Я була(був) дуже рада(ий) що синичка завжди прилітала із другими синичками на наше подвір`я й вони ласували з нашої годівнички.
