Я помітила, що у кожної людини своя улюблена пора року. Багато хто любить весну, дехто — літо. Це зрозуміло. Навесні прокидається природа, щодня стає дедалі тепліше й тепліше. Розбруньковуються дерева, з'являються перші квіти. Влітку добре відпочивати, купатися, загорати, їздити на море або у село, бути ближче до природи. Мало хто любить зиму. За що? Я гадаю, за її красу. Так чудово бродити засніженим парком або піти до лісу на лижах! А Новий рік! Хіба є такі, хто не любить це свято? У кожній оселі стоїть прикрашена ялинка, і люди роблять одне одному подарунки. А мені понад усі пори року подобається осінь. Із самого початку — тепла, ласкава і сумна. І потім, коли починається листопад. Восени добре підбивати підсумки, планувати майбутнє. Мені дуже близькі рядки поезії Олександра Сергійовича Пушкіна:
Унылая пора! Очей очарованье, Приятна мне твоя прощальная краса — Люблю я пышное природы увяданье, В багрец и в золото одетые леса...
Моя улюблена пора року (твір-роздум)
Я помітила, що у кожної людини своя улюблена пора року.
Багато хто любить весну, дехто — літо. Це зрозуміло. Навесні прокидається природа, щодня стає дедалі тепліше й тепліше. Розбруньковуються дерева, з'являються перші квіти. Влітку добре відпочивати, купатися, загорати, їздити на море або у село, бути ближче до природи.
Мало хто любить зиму. За що? Я гадаю, за її красу. Так чудово бродити засніженим парком або піти до лісу на лижах! А Новий рік! Хіба є такі, хто не любить це свято? У кожній оселі стоїть прикрашена ялинка, і люди роблять одне одному подарунки.
А мені понад усі пори року подобається осінь. Із самого початку — тепла, ласкава і сумна. І потім, коли починається листопад. Восени добре підбивати підсумки, планувати майбутнє. Мені дуже близькі рядки поезії Олександра Сергійовича Пушкіна:
Унылая пора! Очей очарованье,
Приятна мне твоя прощальная краса —
Люблю я пышное природы увяданье,
В багрец и в золото одетые леса...
Ні, все ж таки найкраща пора року — це осінь!