Твір з прислівниками на тему : "мій ранок " 7 речень

Останнім часом це дуже важка тема для твору, тому що зими стають усе коротше й мало схожими на справжніми, оспіваними поетами, зображену художниками російську зимушку-зиму. Батьки часто згадують веселі морозні дні з катанням на ковзанах, з лижними походами, навіть сани з юри описують із захватом. А в нас зараз клімат, на жаль, змінився. Це називається «глобальне потепління».
И все-таки бувають такі чудові деньки в грудні-січні, коли прокидаєшся, а кімната сіяє, начебто від безлічі яскравих електричних лампочок, а скла на вікнах розписані чудесними візерунками й сонячними зайчиками бігають по стінах, відбиваючи дзеркальні поверхні. Правда, здається, від цього яскравого сяйва в кімнаті прохолодніше, особливо, якщо за вікнами лежить (або йде) сніг і засніжені гілки заглядають у кімнату. Але ця прохолодь радісна, вона бадьорить, хочеться скоріше підхопитися й зайнятися чимсь корисним. А якщо це вихідний, я намагаюся швидше поїсти й трошки до по будинку, щоб скоріше, схопивши санки, утекти у двір, де вже чимало носиться таких же щасливих моїх друзів. Не лижі, не ковзани — саме санки в такий ранок мені потрібніше всього. Ми будемо катати один одного, спускатися з гірки (невеликий, але справжньої), ми зліпимо снеговиков, різних і багато. Так, зимовий ранок у вихідний — це чудо