1. укажіть спр: складнопідрядне речення а) на вулиці нікого не видно, але село вже проснулось. б) у різну пору року лютневий сніг цвіте по-різному, проте зараз розцвів чи не найяскравіше. в) зоряно над селищами було, а в степах хмара заходила й ламалися стебла блискавок. г) мені чути, як коні похрумкують молодою травицею, поволеньки, вдячно дякують. 2. укажіть спр складнопідрядне речення , у якому засобом зв’язку є сполучник: а) дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів, що по-тутешньому зветься просто кут. б) яблуні, що ростуть уздовж дороги, укриті білим цвітом. в) на тім місці виросло деревце, що навесні зацвіло пишним білим цвітом. г) він сказав, що на ніч буде мороз. 3. укажіть спр, у якому засобом зв’язку є сполучне слово: а) здавалось, що пісня не просто народжується з їхніх грудей, а йде разом з матір’ю та бабою килиною в одному гурті. б) навалилися такі могутні сліпі сніги, що навіть він, сіроманець, злякався. в) людям іноді важко збагнути, що не все можна купити за гроші. г) твоя душа готова вмістити в тобі все, що вміщає в собі душа княжої гори. 4. укажіть спр з кількома підрядними: а) климко звівся на лікоть, щоб краще було видно шлях, яким йому йти далі. б) коли потрапляєш у заповідний степ на початку травня, то перед очима розгортається багатобарвний калейдоскоп степового травостою. в) коли ти маєш чоботи, то ноги тебе несуть, мов крила. г) осінь танула, мов воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою. 5. укажіть речення, у якому неправильно визначено вид підрядної частини: а) а хто стрічався на шляху зо мною, того я щирим серденьком вітала. (підрядне допустове) б) лише по незначних прикладах можна вгадать, де цвіла рослина. (підрядне з’ясувальне) в) погляд спочиває на пшеницях, що підходять аж до посадки. (підрядне означальне) г) і тоді стало чути, як весело видзвонює в тиші вода. (підрядне з’ясувальне) 6. укажіть спр з однорідною підрядністю: а) і як тільки хліб трохи остигне, мати покладе його на покуті, накривши вишитим рушником. б) коли збігти на могилу, то звідси видно, як степ маревіє на південь. в) сьогорічна осінь, десь блукаючи за видноколами, усе ближче підступала до видимого світу, у якому живеш і в якому перебуває твоя душа. г) сизий бузок, котрим обсаджені були стежки, переліз на гладеньке місце й вільно ріс собі там, де ходили людські ноги.
