Люди завжди прагнули подорожувати, мандрувати та відкривати нові країни. Але не завжди вони залишалися жити на чужині. Не зважаючи на те, що нові країни приваблюють своїм місцевим колоритом, залишитися там жити прагне далеко не кожний. Іммігранти, які виїхали за кордон у пошуках кращої долі, дуже сумують по своїй батьківщині. Рідна домівка сниться їм у ночі, думки про вулиці міста, чи селища, де вони народилися, де пройшло їх дитинство не покидають упродовж всього життя. Багато письменників і, особливо, поетів, перебуваючи у вигнанні, описували у творах свої переживання та сум за рідною домівкою.
І досі існує така міра покарання, як вигнання.
Навіть після короткого літнього відпочинку у бабусі чи в таборі ми прагнемо якомога скоріше опинитися дома, у своєму місті, поряд зі своїми друзями та рідними. Тому що, де б ми не жили і якою б не була наша домівка, але вона наша, і для нас найкраща.
Всюди добре, а вдома найкраще!
Люди завжди прагнули подорожувати, мандрувати та відкривати нові країни. Але не завжди вони залишалися жити на чужині. Не зважаючи на те, що нові країни приваблюють своїм місцевим колоритом, залишитися там жити прагне далеко не кожний. Іммігранти, які виїхали за кордон у пошуках кращої долі, дуже сумують по своїй батьківщині. Рідна домівка сниться їм у ночі, думки про вулиці міста, чи селища, де вони народилися, де пройшло їх дитинство не покидають упродовж всього життя. Багато письменників і, особливо, поетів, перебуваючи у вигнанні, описували у творах свої переживання та сум за рідною домівкою.
І досі існує така міра покарання, як вигнання.
Навіть після короткого літнього відпочинку у бабусі чи в таборі ми прагнемо якомога скоріше опинитися дома, у своєму місті, поряд зі своїми друзями та рідними. Тому що, де б ми не жили і якою б не була наша домівка, але вона наша, і для нас найкраща.