З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія.Помешкання наше — фантастичний палац: це будинок розстріляного шляхтича. Химерні портьєри, древні візерунки, портрети княжої фамілії.Я дивлюсь на портрети: князь хмурить брови, княгиня — надменна зневага, княжата — в темряві столітніх дубів. І тут — тьма: електричну станцію зірвано.
Відповідь:
З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія.Помешкання наше — фантастичний палац: це будинок розстріляного шляхтича. Химерні портьєри, древні візерунки, портрети княжої фамілії.Я дивлюсь на портрети: князь хмурить брови, княгиня — надменна зневага, княжата — в темряві столітніх дубів. І тут — тьма: електричну станцію зірвано.Пояснення: