Відокремлений уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення. Уточнювальні члени відповідають на питання а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме? і под. (внизу, біля підніжжя гори; вчора, о першій годині; темний, аж чорний).
Але за уточнювальні не слід сприймати такі члени речення, які пов’язані з однойменними членами підрядним або опосередкованим зв’язком.
Відокремлені уточнювальні члени речення в усній мові виділяються паузами та зміною інтонації, а на письмі — парними комами, рідше — парними тире.
Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини дії, означення, присудок, підмет, додаток.
Але за уточнювальні не слід сприймати такі члени речення, які пов’язані з однойменними членами підрядним або опосередкованим зв’язком.
Відокремлені уточнювальні члени речення в усній мові виділяються паузами та зміною інтонації, а на письмі — парними комами, рідше — парними тире.
Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини дії, означення, присудок, підмет, додаток.