Інформація долинає до нас звідусіль: телефони, телевізори, радіо, журнали, газети, зовнішня реклама, афіші і – понад усе – інтернет. Цей дивовижний винахід людства при невмілому користуванні перетворює людину на свого раба і фарширує різноманітною інформацією.
За даними спеціалістів з інформатики, до 1800 року сума знань людства подвоювалася кожні 50 років, з 1950 року – кожні 10, з 1970 року – кожні 5, з 1990 року – щорічно, а тепер – ще частіше.
І в такій конкуренції книга просто не може змагатися за увагу молодої людини, що користується інтернетом разом з 18,8 мільйонами українців, віком понад 14 років.
Объяснение:2. Соцмережі
Це теж пов’язано з інтернетом, але має трохи інший наслідок. Рідко коли можна зустріти молоду людину, яка не зареєстрована і не користується сервісами «ВКонтакті», «Facebook» чи «Twitter». Там вона знаходить своїх друзів і спілкується. Обміни текстовими повідомленнями і причитування новин з життя своїх однолітків забирають вільний (а то і робочий) час людини, який представники старшого покоління витрачали на читання.
ответ:1. Перенасиченість інформацією
Інформація долинає до нас звідусіль: телефони, телевізори, радіо, журнали, газети, зовнішня реклама, афіші і – понад усе – інтернет. Цей дивовижний винахід людства при невмілому користуванні перетворює людину на свого раба і фарширує різноманітною інформацією.
За даними спеціалістів з інформатики, до 1800 року сума знань людства подвоювалася кожні 50 років, з 1950 року – кожні 10, з 1970 року – кожні 5, з 1990 року – щорічно, а тепер – ще частіше.
І в такій конкуренції книга просто не може змагатися за увагу молодої людини, що користується інтернетом разом з 18,8 мільйонами українців, віком понад 14 років.
Объяснение:2. Соцмережі
Це теж пов’язано з інтернетом, але має трохи інший наслідок. Рідко коли можна зустріти молоду людину, яка не зареєстрована і не користується сервісами «ВКонтакті», «Facebook» чи «Twitter». Там вона знаходить своїх друзів і спілкується. Обміни текстовими повідомленнями і причитування новин з життя своїх однолітків забирають вільний (а то і робочий) час людини, який представники старшого покоління витрачали на читання.