Так сумно що знову осінь... Літечко вже минуло, осталися тільки хороші спогади. А ось і клин журавлів відлітає у вирій. А й справді час біжить дуже швидко. Біля мого будинку красивий є садочок. Після школи, коли я сильно втомилася, приємно завжди зайти сюда і подихати свіжим повітрям. Одного дня, коли мені було сумно-сумно, я вирішила побути на самоті. Одне єдине місце де мене ніхто не чіпає це вишневий,рідний садок! Тихо-тихо, чутно покрапування дощику. Небо вже було зовсім не блакитним як улітку, сонце вже заходить та починає темніти. А ось легесенький вітерець почав повівати...один листочок із сумом кружляє. Осінь- така ти є.
Біля мого будинку красивий є садочок. Після школи, коли я сильно втомилася, приємно завжди зайти сюда і подихати свіжим повітрям.
Одного дня, коли мені було сумно-сумно, я вирішила побути на самоті. Одне єдине місце де мене ніхто не чіпає це вишневий,рідний садок!
Тихо-тихо, чутно покрапування дощику. Небо вже було зовсім не блакитним як улітку, сонце вже заходить та починає темніти. А ось легесенький вітерець почав повівати...один листочок із сумом кружляє. Осінь- така ти є.