Фоне́тика — це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови. Об'єктом вивчення фонетики є звуки, їх властивості і функції, закономірності поєднання, фонетичні процеси, одиниці, засоби, ознаки, а також інтонація.
Лексикологія (від грецьк. lexikos — словесний, словниковий і logos — учення) — розділ мовознавства, що вивчає лексику (словниковий склад мови), лексеми як визначальні структурно-семантичні одиниці мови, їх функціональні можливості, висвітлює процес формування словникового складу в соціально-історичному, національному контексті.
Лексикологія тісно пов’язана з лексикографією, семантикою, семасіологією, етимологією, діалектологією, стилістикою, фразеологією, стосується літературної практики, яка також є об’єктом її вивчення.
Розрізняють загальну, конкретну, історичну, зіставну й прикладну лексикологію:
1.Загальна лексикологія встановлює загальні закономірності будови, функціонування й розвитку лексики.
2.Конкретна лексикологія вивчає словниковий склад однієї мови.
3. Історична лексикологія займається історією словникового складу, причинами й закономірностями його зміни.
4. Зіставна лексикологія досліджує словниковий склад двох чи більше мов із метою виявлення структурно-семантичних подібностей і відмінностей між ними або з метою виведення спільних семантичних закономірностей.
5. Прикладна лексикологія займається питаннями укладання словників, перекладу, лінгводидактики і культури мовлення.
Розділи мовознавства, науки
Фоне́тика — це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови. Об'єктом вивчення фонетики є звуки, їх властивості і функції, закономірності поєднання, фонетичні процеси, одиниці, засоби, ознаки, а також інтонація.
Лексикологія (від грецьк. lexikos — словесний, словниковий і logos — учення) — розділ мовознавства, що вивчає лексику (словниковий склад мови), лексеми як визначальні структурно-семантичні одиниці мови, їх функціональні можливості, висвітлює процес формування словникового складу в соціально-історичному, національному контексті.
Лексикологія тісно пов’язана з лексикографією, семантикою, семасіологією, етимологією, діалектологією, стилістикою, фразеологією, стосується літературної практики, яка також є об’єктом її вивчення.
Розрізняють загальну, конкретну, історичну, зіставну й прикладну лексикологію:
1.Загальна лексикологія встановлює загальні закономірності будови, функціонування й розвитку лексики.
2.Конкретна лексикологія вивчає словниковий склад однієї мови.
3. Історична лексикологія займається історією словникового складу, причинами й закономірностями його зміни.
4. Зіставна лексикологія досліджує словниковий склад двох чи більше мов із метою виявлення структурно-семантичних подібностей і відмінностей між ними або з метою виведення спільних семантичних закономірностей.
5. Прикладна лексикологія займається питаннями укладання словників, перекладу, лінгводидактики і культури мовлення.
Объяснение: