синтаксичний розбір речення Земля стряхнула із себе покривало зимового сну, природа почала оживати, а небо стало по- весняному блакитним. ​

(1) Земля (іменник) стряхнула (дієслово) із (прийменник) себе (займенник) покривало (іменник) зимового (прикметник) сну (іменник), (2) природа (іменник) почала (дієслово) оживати (дієслово), (3) а (сполучник) небо (іменник) стало (дієслово) по-весняному (прислівник) блакитним (прикметник).

(Речення складне, з різними видами звʼязку (сполучниковий сурядний + бесполучниковий), розповідне, неокличне: 1) двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2) двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 3) двоскладне, поширене, повне, неускладнене).

Земля підкреслити однією лінією;

стряхнула – двома лініями;

із себе – пунктиром;

покривало – пунктиром;

зимового – хвилястою лінією;

сну – хвилястою лінією;

природа – однією лінією;

почала оживати – двома лініями;

небо – однією лінією;

по-весняному – пунктиром з крапкою;

стало блакитним – двома лініями.