Увесь твір я писати не буду, але я б написала щось типу:Не завжи люди говорять тільки потрібні речі. Буває скажеш щось погане, а потім жалкуєш, адже слово не горобець вилетить на спіймаєш. Те що людина говори без перестану не світчить про її освітченість. Говорити в першу чергу потрібна з розумом,а в деякі моменти взагалі мовчати. Не дарма існує народна мудрість "Слово - срібло, а мовчання- золото". Знаки розтавлені неправильно (я з мовою не дуже дружу), але якщо тобі сподобалась моя думка я сподіваюсь ти сама розтавиш.
