1) Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать і, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать. 2)Летять хмарки, летять дороги, зібгавши куряву під ноги.
3) Сонце заходить, цілуючи гай.
4) Далеко за обрій дорога вигиналась, зникаючи десь під самим сонцем.
5) Запаливши пожежу на сході, сонце довго вагалось – виходити чи не виходити.
