В одному віковому лісі було багато жителів. На одному старому-престарому дереві жили бджоли у своєму природньому вулику. А також у тому лісі жив ведмідь. Якось видався голодний рік, нічим йому було частуватися, от і зібрався він набратися меду у бджіл. А ввічливості велмідь взагалі не знав. От прийшов до вулика й каже:
- Ану віддавайте мені мед, інакше все тут рознесу, а мед усе одно дістану!
Бджоли, звісно, так просто не далися, тому ведмідь розсердився. Та й сунув свою велетенську лапу по мед. А бджоли почали його жалити - та в ніс, друга в лапу. Ведмедя так почастували бджоли що вiн далеко обходив це мiсце.
В одному віковому лісі було багато жителів. На одному старому-престарому дереві жили бджоли у своєму природньому вулику. А також у тому лісі жив ведмідь. Якось видався голодний рік, нічим йому було частуватися, от і зібрався він набратися меду у бджіл. А ввічливості велмідь взагалі не знав. От прийшов до вулика й каже:
- Ану віддавайте мені мед, інакше все тут рознесу, а мед усе одно дістану!
Бджоли, звісно, так просто не далися, тому ведмідь розсердився. Та й сунув свою велетенську лапу по мед. А бджоли почали його жалити - та в ніс, друга в лапу. Ведмедя так почастували бджоли що вiн далеко обходив це мiсце.