Вчинки людей дивують нас своєю протилежністю. Товариство єдине в цілому та окремо окремо. Одні - займаються благотоворительностью на останні гроші, інші - шукають випросити, позичити гроші у рідних і друзів. Одні шкодують, допомагають в біді, інші - відкидають, проганяють у важкий час. Одні йдуть до людей з відкритою душею, інші - підозрюють в інших користі. Одні - вірять і сподіваються в щирість слів і вчинків, інші - навіть у безкорисливості бачать підступ, небезпечний і підступний. Одні - вірять у краще, сподіваються на справедливість, а інші - підозрюють, звинувачують, зачіпають. Одні - благо, а інші - вада. І все суспільство, починаючи з самого низу і закінчуючи останньої, найвищим ступенем нескінченно довгим сходи, непомітно розділяється на Благо і Вада. Навіть у вищих колах зустрічається незвичне благо. Приміром, папа римський, Франциск I, все віддасть заради блага людського, не пошкодує свого, не кине ближнього і дальнього, бо для неговсе рівні. Але люди, які не звикли до такого шляхетності, підозрюють його "у всі гріхи". Так і завжди: ми відвикли від блага і чесних вчинків, не віримо, як Фома у воскресіння Христа.
