«Пересічний українець» наших днів є здебільшого хамом, який недбало ставиться до своєї праці, по-варварськи нищить дов-кілля, а при нагоді тлумить і обдирає свого одноплемінника ще гірше за чужинців. Саме через це щоразу, як українці набираються снаги розірвати пута московщення, сталеві пружини спільної євразій-ської ментальності невблаганно повертають нас до вже звичної чаші з московською отрутою.
Хам націю ніколи не відродить, та й навіщо це йому? Тому не лише умовою sine qua non відродження, а й, власне, основним його змістом стає нещадна боротьба проти хамства й євразійщини всередині українства. Мусимо прямо сказати, що «патріот», готовиий покласти душу й тіло в борні проти «жидів», «москалів» тощо, але при тому толерує й розвиває питомо українські традиції дикунства й звиродніння, є більшим ворогом своєї нації, ніж орди заброд і наїзників.
«Пересічний українець» наших днів є здебільшого хамом, який недбало ставиться до своєї праці, по-варварськи нищить дов-кілля, а при нагоді тлумить і обдирає свого одноплемінника ще гірше за чужинців. Саме через це щоразу, як українці набираються снаги розірвати пута московщення, сталеві пружини спільної євразій-ської ментальності невблаганно повертають нас до вже звичної чаші з московською отрутою.
Хам націю ніколи не відродить, та й навіщо це йому? Тому не лише умовою sine qua non відродження, а й, власне, основним його змістом стає нещадна боротьба проти хамства й євразійщини всередині українства. Мусимо прямо сказати, що «патріот», готовиий покласти душу й тіло в борні проти «жидів», «москалів» тощо, але при тому толерує й розвиває питомо українські традиції дикунства й звиродніння, є більшим ворогом своєї нації, ніж орди заброд і наїзників.
Объяснение: