Не хотів(присудок) він(підмет) ходити(присудок) в ліс(обставина) мабуть(сполучник) боявся(присудок) диких(означення) звірів(додаток).
Цієї ночі(обставина) наснився(присудок) дивний(означення) сон(підмет) від вовка(додаток) тікав(присудок) наляканий(означення) барон(підмет).
Я(підмет) не можу порушити(присудок) слово(додаток) тому що(сполучник) це(підмет) зруйнує(присудок) мою(означення) честь(додаток).
(Сполучники — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.)
Не (прийменник) хотів (дієсл) він(займенник) ходити(дієсл) в(прийм) ліс (ви): мабуть, (присл) боявся(дієсл) диких (прикм) звірів(ім)
Відповідь:
Пояснення:
Не хотів(присудок) він(підмет) ходити(присудок) в ліс(обставина) мабуть(сполучник) боявся(присудок) диких(означення) звірів(додаток).
Цієї ночі(обставина) наснився(присудок) дивний(означення) сон(підмет) від вовка(додаток) тікав(присудок) наляканий(означення) барон(підмет).
Я(підмет) не можу порушити(присудок) слово(додаток) тому що(сполучник) це(підмет) зруйнує(присудок) мою(означення) честь(додаток).
(Сполучники — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.)