Калина

Ст(а,о)їть при д(а,о)розі калина. Хто йде той м(е,и)лується нею. Гарна вона кожної п(а,о)ри року. (На)в(е,и)сні вб(е,и)раєт(ь?)ся калина в смарагдове лис(ь?)тя (з,с) білим мереживом квіток. Духм(’?)яні запашні квіти м(е,и)луют(ь?) око. (З,с)годом на міс(ь?)ці суцвіт(ь?) з(‘?)являт(ь?)ся кетяги, зарум(’?)нят(ь?)ся.

А пр(е,и)йде осінь – не м(е,и)не й калини пр(е,и)б(е,и)реже для неї найчарівні(й?)ші барви. Навіт(ь?) з(е,и)ма не насміл(е,и)т(ь?)ся зірвати це ч(ю,у)дове намисто. Об(и,е)режно пр(е,и)трусить його сні(ш,ж)ком, і стане воно цілющим.

Так і ст(а,о)їт(ь?) калина гости(н,нн)о пр(е,и)гощає ягі(т,д)ками пташок і п(и,е)р(и,е)хожих.

Калина

Объяснение:

Стоїть при дорозі калина. Хто йде, той милується нею. Гарна вона кожної пори року. Навесні вбирається калина у смарагдове листя з білим мереживом квіток. Духмяні, запашні квіти милують око. Згодом на місці суцвіть з’являться важкі кетяги, зарум’яняться.

А прийде осінь - не мине й калини, прибереже для неї найчарівніші барви. Навіть зима не насмілиться зірвати це чудове намисто. Обережно притрусить його сніжком, і стане воно цілющим.

Так і стоїть калина, гостинно пригощає ягідками пташок і перехожих.

Стоїть при дорозі калина. Хто йде, той милується нею. Гарна вона кожної пори року. Навесні вбирається калина у смарагдове листя з білим мереживом квіток. Духмяні квіти милують око. Згодом на місці суцвіть зявляться важкі кетяги , зарумяняться.

А прийде осінь - не мине й калини. Прибереже для неї найчарівніші барви.Навіть зима не насмілиться зірвати це чудове намисто. Обрежно притрусить його сніжком і стане воно цілющим.

Так і стоїть калина гостинно пригощаючи ягідками пташок і перехожих.