сміх-це сонце, а зима-смуток. сміх прогоняє смуток і світ біля людини набуває фарби, такі яскраві, такі чисті, такі справжні. коли зима то людина бачить чорно-білий пейзаж зі свого вікна і немає нічого крім суму. а якщо уявити, що на дворі горить яке гріє душу та говорить що світ неймовірний і в нього не має часу на сум. з часом сніг розтане і в сердці настане літо, якому не буде перешкод ля счастливого майбутнього.
сміх-це сонце, а зима-смуток. сміх прогоняє смуток і світ біля людини набуває фарби, такі яскраві, такі чисті, такі справжні. коли зима то людина бачить чорно-білий пейзаж зі свого вікна і немає нічого крім суму. а якщо уявити, що на дворі горить яке гріє душу та говорить що світ неймовірний і в нього не має часу на сум. з часом сніг розтане і в сердці настане літо, якому не буде перешкод ля счастливого майбутнього.
столько достаточно?