Їхні очі бачили сотні битв, а руки робили тисячі пострілів. Вони – це історія Української держави в емоціях. Вони – це ветерани Другої світової війни. Ми цього не бачили, але можемо почути про це зі спогадів тих, хто героїчно боровся за перемогу.
Володимир Волобуєв: «Коли почалася атака, ми зрозуміли, що по танку ведеться вогонь із усіх видів зброї»
Володимир Волобуєв, нині він голова Запорізької міської організації інвалідів війни та збройних сил, до лав Червоної армії вступив у 1943 році. Склав присягу в Сталінграді. Протягом Другої світової війни воював на Смоленщині, в Білорусі, Латвії та Литві. Брав участь, зокрема, в операції звільнення Білорусі «Багратіон», у штурмі Кенігсберга (нині Калінінград).
Ветеран зустрівся з війною у свої 15 років, лишень закінчивши сім класів. Із учнями школи рвали черешні у саду під Мелітополем, коли почули про війну.
Їхні очі бачили сотні битв, а руки робили тисячі пострілів. Вони – це історія Української держави в емоціях. Вони – це ветерани Другої світової війни. Ми цього не бачили, але можемо почути про це зі спогадів тих, хто героїчно боровся за перемогу.
Володимир Волобуєв: «Коли почалася атака, ми зрозуміли, що по танку ведеться вогонь із усіх видів зброї»
Володимир Волобуєв, нині він голова Запорізької міської організації інвалідів війни та збройних сил, до лав Червоної армії вступив у 1943 році. Склав присягу в Сталінграді. Протягом Другої світової війни воював на Смоленщині, в Білорусі, Латвії та Литві. Брав участь, зокрема, в операції звільнення Білорусі «Багратіон», у штурмі Кенігсберга (нині Калінінград).
Ветеран зустрівся з війною у свої 15 років, лишень закінчивши сім класів. Із учнями школи рвали черешні у саду під Мелітополем, коли почули про війну.