копач — дуже щедра людина. бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив. тільки чесним шляхом мріє розбагатіти бонавентура. крім того, що герой багатий своєю мрією, він також багатий на всілякі жарти, дотепи та прислів’я. з повагою бонавентура ставиться до науки, знає напам’ять всі вірші шевченка, цитує «енеїду» котляревського. в образі цього героя автор п’єси показав низи тогочасного суспільного ладу, що склалися з обіднілих, вкрай селян і розорених поміщиків, які не могли пристосуватися до існуючих умов. цитати копача бонавентура «я, слава богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв»; «без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш»; «тільки гляну, враз бачу»; «я не люблю, знаєте, там всяких ніжностей: перин, подушок. є сама — добре, а нема — кулак в голови, свиту послав, свитою укрився, заснув — мало журився, проснувся, встав- встрепенувся, шапку насунув та й далі посунув»; «опит — велікоє діло! »; «мені тільки засісти, то я з маху напишу що завгодно… хочеш — комедію, а хочеш — прошеніє, яке завгодно прошеніє і куди завгодно»; «оцей раз, як не найду грошей, годі, кінець, амінь. засяду десь і буду писать все, все одно гроші; я за год напишу стільки, що й на воза не забереш».
копач — дуже щедра людина. бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив. тільки чесним шляхом мріє розбагатіти бонавентура. крім того, що герой багатий своєю мрією, він також багатий на всілякі жарти, дотепи та прислів’я. з повагою бонавентура ставиться до науки, знає напам’ять всі вірші шевченка, цитує «енеїду» котляревського. в образі цього героя автор п’єси показав низи тогочасного суспільного ладу, що склалися з обіднілих, вкрай селян і розорених поміщиків, які не могли пристосуватися до існуючих умов. цитати копача бонавентура «я, слава богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв»; «без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш»; «тільки гляну, враз бачу»; «я не люблю, знаєте, там всяких ніжностей: перин, подушок. є сама — добре, а нема — кулак в голови, свиту послав, свитою укрився, заснув — мало журився, проснувся, встав- встрепенувся, шапку насунув та й далі посунув»; «опит — велікоє діло! »; «мені тільки засісти, то я з маху напишу що завгодно… хочеш — комедію, а хочеш — прошеніє, яке завгодно прошеніє і куди завгодно»; «оцей раз, як не найду грошей, годі, кінець, амінь. засяду десь і буду писать все, все одно гроші; я за год напишу стільки, що й на воза не забереш».