Ідейно-художній аналіз поезії: красо первісна золотить осінь куполом дерев, пливе за обрій журавлина пісня. в траві пожухлій посеред узлісся спинився клен жовтавий, ніби лев. красо первісна! світоньку ясний! земля і небо, луки і озера, і пізні квіти, мов павині пера, і понад битим шляхом ясени. це все моє. віднині і довіку. побережи ж його, двадцятий віку! (д. кононенко)
Риторичні оклики:"Красо первісна","Світоньку ясний","Двадцятий віку".
Анафора:"І пізні квіти, мов павині пера,
І понад битим шляхом ясени".
Епітети:" траві пожухлій", " клен жовтавий".
Порівняння:" І пізні квіти, мов павині пера",
"Спиниася клен жовтавий, ніби лев".