Поети завжди описували красу України і бажали розцвісти нашій крилатій Батьківщині. Так само ще змалку описував її красу і Тарас Григорович Шевченко. Багато років пройшло, але його поеми читають і дорослі й малі, і українці, й іноземці.
Якби я зустріла Великого поета, то розповіла б усе про нашу Вітчизну. В його часи було гірко і страшно, але він не боявся. Тож я думаю, що йому буде соромно за нас, адже ми засмічуємо нашу країну і нашу мову. Хоч ми вже не бідна держава, і люди не гинуть від рук катів.
Я думаю, що він би відповів мені так:
— Любіть державу рідну! Це ж ваш дім, гніздо тепленьке... У мене за вас душа болить. Як так безсовісно можна жити? Чому у серці вашім темнота безпросвітна? Про красу країни треба дбати і тоді ми всі із гордістю зможемо сказати: яка красива в нас держава, вона в нас вільна й величава!
Поети завжди описували красу України і бажали розцвісти нашій крилатій Батьківщині. Так само ще змалку описував її красу і Тарас Григорович Шевченко. Багато років пройшло, але його поеми читають і дорослі й малі, і українці, й іноземці.
Якби я зустріла Великого поета, то розповіла б усе про нашу Вітчизну. В його часи було гірко і страшно, але він не боявся. Тож я думаю, що йому буде соромно за нас, адже ми засмічуємо нашу країну і нашу мову. Хоч ми вже не бідна держава, і люди не гинуть від рук катів.
Я думаю, що він би відповів мені так:
— Любіть державу рідну! Це ж ваш дім, гніздо тепленьке... У мене за вас душа болить. Як так безсовісно можна жити? Чому у серці вашім темнота безпросвітна? Про красу країни треба дбати і тоді ми всі із гордістю зможемо сказати: яка красива в нас держава, вона в нас вільна й величава!
Любіть Україну!