Але не тільки в цьому полягає героїзм Павлуся. Згадаймо, як безстрашно поводився він з Каримом, Сулейманом та Девлет-Гіреєм – хлопчик не боявся загинути сам, аби лише до рідній людині. Хочеться зазначити, що лицарство Павлуся проявляється і в ставленні його до найріднішої жінки – до матері. З якою любов`ю та безмежним болем ділив хлопчик бублика, спеченого матір`ю напередодні страшних подій у сел вка! Яким розпачем наповнене серце хлопчика від того, що мами не стало! На сьогоднішній день мало хто з хлопців ставляться до матері з належною повагою та пошаною. Але ж саме зі ставлення до матері бере початок ставлення до інших жінок і дівчат: юнак, який не поважає матері, ніколи не буде з повагою ставитися до дівчини, тобто ніколи не стане лицарем.
