Сонет «Київ-традиція» — поетична фсторіософія Миколи Зерова. У ньому поет з притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного міста від найдавніших часів до сього дення. Вірш «Київ — традиція» входить до збірки «Сонети і елегії» Тема «Київ — традиція»: оспівування «золотоголового» вічного міста Києва — як свідчення високої культури народу. Ідея «Київ — традиція»: утвердження незнищеності стародавнього Києва, культури, духовного життя народу, тощо. Головна думка — утвердження незнищенності Києва, його культури, духовності народу, його безсмертя, возвеличення краси золотоглавого Києва Жанр «Київ — традиція»: сонет Віршовий розмір — ямб Художні засоби «Київ — традиція» Персоніфікація — персоніфікується образ Києва, Данпарштадта Іронія — і в наші дні зберіг ти чар-отруту; в тобі розбили табір аспанфути; кують, і мелють, і дивують світ Епітети: войовничі готи, голосний і юний Тичина, давній міт, сонячні комуни Метафори: животворив душею, «Плуга» вів, лядський Болеслав Щербив меча об Золоті ворота Фразеологізми: теревені плів, байки складав Основна особливість — сонет позбавлений суспільного змісту.
