ЧЕСНА БІДНІСТЬ Хай бідні ми, хай злидні ми, Не маємо нічого, А будьмо чесними людьми Й не біймося нікого. Нічого, нічого, Що ми звання простого! Звання — лиш карб, людина — скарб, Цінніший від усього.
Хоч ми їмо черстві шматки, Вдягаємось убого, А в багача булки й шовки — Ми людяніш од нього. Нічого, нічого, Що ми живем убого, А чесним бути в бідності — Найвище од усього.
Бундючиться вельможний лорд, Що сотні слуг у нього; Дурний, як пень, лихий, як чорт, А строїть з себе Бога. Нічого, нічого, Що стрічка й хрест у нього, Бо хто розумний чоловік, — Сміється з того всього.
Король зведе в дворянський стан Лакейчука двірського, Людини ж праведної сан Не дасться ні від кого. Що з того пустого Дворянства гербового? Шляхетний дух, шляхетний ум Шляхетніш того всього.
Молись же всяк, щоб стало так — А йдеться вже до того! — Щоб ум і честь, де тільки єсть, Пробили скрізь дорогу. Нічого, нічого, Діждем ладу нового, Торжествуватиме весь світ Братерства перемогу!
Не маємо нічого,
А будьмо чесними людьми
Й не біймося нікого.
Нічого, нічого,
Що ми звання простого!
Звання — лиш карб, людина — скарб,
Цінніший від усього.
Хоч ми їмо черстві шматки,
Вдягаємось убого,
А в багача булки й шовки —
Ми людяніш од нього.
Нічого, нічого,
Що ми живем убого,
А чесним бути в бідності —
Найвище од усього.
Бундючиться вельможний лорд,
Що сотні слуг у нього;
Дурний, як пень, лихий, як чорт,
А строїть з себе Бога.
Нічого, нічого,
Що стрічка й хрест у нього,
Бо хто розумний чоловік, —
Сміється з того всього.
Король зведе в дворянський стан
Лакейчука двірського,
Людини ж праведної сан
Не дасться ні від кого.
Що з того пустого
Дворянства гербового?
Шляхетний дух, шляхетний ум
Шляхетніш того всього.
Молись же всяк, щоб стало так —
А йдеться вже до того! —
Щоб ум і честь, де тільки єсть,
Пробили скрізь дорогу.
Нічого, нічого,
Діждем ладу нового,
Торжествуватиме весь світ
Братерства перемогу!