Олександр Олесь є автором збірок поезій «З кручиной радість обняла», «Поезії», які вийшли в Петербурзі, за кордоном з'явилися книги «Минуле України в піснях. Княжі часи», «Весільний поїзд», «Чужиною», «Кому повідаю печаль мою», твори для дітей (поеми «Грицевы курчата», «Водяничок» та інші), переклади. Олесь також автор драматичних творів «По дорозі в казку», «Над Дніпром», «Ніч на гірській долині». Олександр Олесь надзвичайно цікавився історією рідного краю, зокрема такими героїчними її сторінками, як боротьба з іноземними загарбниками часів Київської Русі. У творі «Печенізька облога Києва» автор достовірно зобразив трагічне положення обложеної столиці - міста Києва: А в місті плач і стогін: Ні вийти, ні увійти, Став людей косити голод, Став могили їх нести. Описуючи облогу міста, Олександр Олесь використовує образи, які нагадують героїчні оповіді того часу: Ніби хмари, бідний Київ Печенiга зодягли, Загриміли всюди сурми,Таборами загуділи. Але ніхто з іноземних завойовників не зміг підкорити наш народ, так як любов до рідної землі була рушійною силою безлічі героїчних вчинків. На захист Вітчизни піднімалися все: від старого до малого. Одного з таких юних героїв автор зобразив у вірші «Печенізька облога Києва»: Стали думати кияни, Де їм лицаря знайти,Щоб з міста на той берег Сміливо зважився пройти. «Я піду» - хлопчисько говорить. Автор не називає імені героя, тому що так безстрашно міг діяти кожен.
Олександр Олесь є автором збірок поезій «З кручиной радість обняла», «Поезії», які вийшли в Петербурзі, за кордоном з'явилися книги «Минуле України в піснях. Княжі часи», «Весільний поїзд», «Чужиною», «Кому повідаю печаль мою», твори для дітей (поеми «Грицевы курчата», «Водяничок» та інші), переклади. Олесь також автор драматичних творів «По дорозі в казку», «Над Дніпром», «Ніч на гірській долині». Олександр Олесь надзвичайно цікавився історією рідного краю, зокрема такими героїчними її сторінками, як боротьба з іноземними загарбниками часів Київської Русі. У творі «Печенізька облога Києва» автор достовірно зобразив трагічне положення обложеної столиці - міста Києва: А в місті плач і стогін: Ні вийти, ні увійти, Став людей косити голод, Став могили їх нести. Описуючи облогу міста, Олександр Олесь використовує образи, які нагадують героїчні оповіді того часу: Ніби хмари, бідний Київ Печенiга зодягли, Загриміли всюди сурми,Таборами загуділи. Але ніхто з іноземних завойовників не зміг підкорити наш народ, так як любов до рідної землі була рушійною силою безлічі героїчних вчинків. На захист Вітчизни піднімалися все: від старого до малого. Одного з таких юних героїв автор зобразив у вірші «Печенізька облога Києва»: Стали думати кияни, Де їм лицаря знайти,Щоб з міста на той берег Сміливо зважився пройти. «Я піду» - хлопчисько говорить. Автор не називає імені героя, тому що так безстрашно міг діяти кожен.