Через багато років, Ява та Павлуша підросли, помужніли, одружилися та влаштувалися на роботу. Та приїзжати у рідне село вони не забували. Теплими літніми вечорами вони сім'ями збиралися на озері біля вогню і згадували свої дитячі пустощі, та ділилися ідеями для ігор зі своїми дітьми, а оскільки на озері з тієї пори ніхто не ходив, то усі засідки були на місці, вони перенесли усі стихійні явища, а друзі з сміхом згадували свої пустощі. це моя така думка, хочете щось собі зміняєте)
це моя така думка, хочете щось собі зміняєте)