Кажуть, це три сестри, а мати їхня - мудрість. Три людські цінності, три почуття людського серця. Вони допомагають жити, вони дають радість, дають силу духу у важкі хвилини. Вони рятують, а іноді творять справжні дива.Хто з них старший? Віра? Віра дає надію, а та приводить до любові. Але вони можуть і мінятися місцями. Іноді все починається з любові. Вона породжує надію, а та зміцнюється до віри. Або, навпаки, під час якихось неприємностей раптом затеплиться вогник надії. Розгориться і зміцниться до віри, до віри в найкраще, в успіх. А потім все благополучно вирішиться, і світло любові осяє все навколо.Але у трьох сестер не так багато сил поодинці. Тому, щоб створити щось значне, людина повинна володіти сильною, непохитною вірою. Ще щирою, невмирущої надією. І ще - любити. Безкорисливо, променисто, від чистого серця.Я знаю таку історію - в однієї нашої знайомої донька потрапила в автокатастрофу. Вона довго лежала в реанімації , у неї все було переламане, все в опіках. Лікарі сказали, що вона не виживе, що все лікування - тільки мука. А якщо виживе, то не зможе вести нормальне життя. Але мама вірила в те, що все буде добре, не відходила від неї, піклувалася і молилася, хоча вона нерелігійна жінка. І дівчинку врятували. Дівчинці потім дали інвалідність, але в вона ходить, вчиться, живе, як нормальні люди.Коли три сестри, Віра, Надія та Любов збираються разом, вони здатні творити чудеса, звертати гори. А зібратися вони можуть тільки в душі людини, в людському серці. Так знайдемо там місце для них.
Людині властиво сподіватися на краще. Ми завжди чекаємо це найкраще. На новий рік чекаємо змін і чомусь неодмінно на краще. Швидше за все, тому, що саме надія нам дає можливість мати мрію і підтримувати нашу життєздатність. Без надії, рівно як і без віри, людина не може жити. Вона необхідна йому, як повітря. Якщо розібратися, то ці два поняття – це як напрям шляху до чогось світлого і гідна людина без віри і надії не може жити.
