Іван Вишенський — син свого часу, коли пануючою ідеологією була релігія. Полеміст і шукав у ній порятунку. Він вірив, що, вимоливши прощення у Бога, поліпшить народну долю, уважав, що власний приклад аскетичного життя спонукає сильних світу жити праведно і по совісті. Для себе бачив шлях порятунку — покинути польсько-литовську державу і йти в пустелю. Великому Каменяреві належать такі слова: "Іван Вишенський може ще і нашому поколінню служити прикладом твердості, стійкості характеру, прямоти та ясності у висловах своїх поглядів і згідності між переконаннями та цілим життям".
