Михайло Старицький написав цілу низку серію історико-пригодницьких романів: трилогію «Богдан Хмельницький», дилогію про Івана Мазепу, а також романи «Разбойник Кармелюк» і «Останні орли». Захоплюючий сюжет та його стрімкий розвиток, багатий фабульний арсенал, романтична любовна лінія - все це характеризує Старицького-прозаїка як справжнього майстра історико-пригодницького роману, що розбудував цей жанр в українській літературі. В світовій літературі родоначальником історико-пригодницького роману вважають Дюма-батька. Відомий його вислів про історію, що він називав "тільки цвяхом, на який він вішає картини - свої романи". Щодо попередників М. Старицького у жанрі, експерти знаходять явні паралелі в трилогії М. Старицького «Богдан Хмельницький» з романом Г. Сенкевича «Вогнем і мечем». Є спільні риси у романів Старицького з творами В. Скотта. Щодо романтичного образу Мазепи в дилогії, то для художньої літератури цей персонаж не новий. Про Мазепу писали романтики Дефо, Вольтер, Гюґо, Словацький, Байрон, Рилєєв та інші.
Захоплюючий сюжет та його стрімкий розвиток, багатий фабульний арсенал, романтична любовна лінія - все це характеризує Старицького-прозаїка як справжнього майстра історико-пригодницького роману, що розбудував цей жанр в українській літературі.
В світовій літературі родоначальником історико-пригодницького роману вважають Дюма-батька. Відомий його вислів про історію, що він називав "тільки цвяхом, на який він вішає картини - свої романи".
Щодо попередників М. Старицького у жанрі, експерти знаходять явні паралелі в трилогії М. Старицького «Богдан Хмельницький» з романом Г. Сенкевича «Вогнем і мечем». Є спільні риси у романів Старицького з творами В. Скотта.
Щодо романтичного образу Мазепи в дилогії, то для художньої літератури цей персонаж не новий. Про Мазепу писали романтики Дефо, Вольтер, Гюґо, Словацький, Байрон, Рилєєв та інші.